Опис досвіду

Формування математичної компетентності учнів задачами прикладного характеру

Опис педагогічного досвіду

Луцика Романа Володимировича,

вчителя математики, вчителя вищої  кваліфікаційної  категорії, «Старшого вчителя»

 Гуменецького навчально-виховного комплексу

 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія»

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. А Сенека Молодший сказав: «Ми навчаємося не для школи, а для життя». Навчальна діяльність  повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Компетентісний підхід до освіти передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях. Про це свідчать відповіді здобувачів освіти на запитання: «Які математичні завдання викликають в вас найвищий інтерес?» (Додаток А)

            Саме цим зумовлений вибір мною проблеми «Формування математичної компетентності учнів задачами прикладного характеру». Адже освітня діяльність полягає в тому, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати математичну, компетентність, уміння ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; працювати з числовою інформацією; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані.

Розвиток математичної компетентності учня має бути системним і включати різні аспекти освітнього процесу: урок, як основну форму навчальної діяльності, факультативи, самоосвіту, роботу з обдарованими учнями, позакласну роботу з математики, яка базується на індивідуальних особливостях учнів. Особливе місце  діяльності вчителя при цьому належить урокам. Саме на уроках учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструюючи кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку, підбираю найбільш оптимальні форми організації навчального процесу. І звертаю особливу увагу на формування таких умінь, як: вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвих завдань. Як я це роблю демонструю на прикладі  уроку - практикуму в 5 класі на тему «Розв'язування вправ на всі дії з натуральними числами».

Щоб підготувати дитину до життя, сформувати компетентну особу, необхідно спонукати її до самоосвіти. Адже вона передбачає самостійне, за власною ініціативою, отримання і засвоєння учнями важливої математичної інформації. Я постійно намагаюся створювати мотивацію для пошуку математичних знань, бо вони розвивають в учня цікавість і тільки тоді дитина буде займатись самоосвітою.  Для прикладу, в учнів 9-11класів особливе зацікавлення викликає задача-дослідження «про бджолину мудрість» (Чому бджоли будують «шестикутні» соти?).  Такі задачі підвищують інтерес до данного предмета, стимулюють потяг до наукової творчості.

На сучасному етапі економічні чинники вимагають від людини знання, вміння, і навички з фінансової діяльності. А це можливо за умови, коли вона має добрі знання з  шкільного курсу математики, оскільки саме математика дає методи розв’язання як економічних, так і фінансових задач, які продиктовані сьогоденням. Зазвичай підручники з математики «бідні» на математичні задачі з фінансовим змістом, хоча їх розв’язання ознайомлює учнів з такими важливими категоріями фінансової тематики, як податки, банківські розрахунки, доходи, витрати, прибуток тощо. До того ж це сприяє створенню піднесеного емоційного настрою, активності школярів у навчанні (адже всі хотять бути мільйонерами. Тому саме розв’язуванню таких завдань я приділяю  увагу на уроках математики (Додаток Б)). Таким чином формуються практичні уміння і навички, необхідні у повсякденному дорослому житті.

         Бюджет кожної сім’ї є важливою складовою фінансової системи держави. Серед багатьох аспектів проблеми підготовки учнів до дорослого життя важливим є формування в них уявлення про сімейний бюджет та його особливості. Адже розумне планування власних доходів та витрат дозволяє родині заощаджувати кошти, спрямовувати їх на підвищення добробуту. Одним із засобів формування таких уявлень є математичні задачі на сімейний бюджет, які можна і потрібно пропонувати учням під час навчання математики. (Додаток В ).

Для розумного використання власних коштів доцільно знати особливості роботи банків з клієнтами. Використання депозитних рахунків для заощаджень населення, можливість отримання кредитів для споживчих цілей або розвитку власного бізнесу, забезпечення безготівкового обігу грошей є стабілізуючим фактором забезпечення фінансової стабільності держави. Тому в моїй роботі задачі на банківську діяльність займають чільне місце (Додаток Г).

Крім вище зазначених, розглядаю на уроках математики ще й такі питання:

·        основи оподаткування в державі, види податків, їх нарахування;

·        нарахування заробітної плати;

·        страхування власного майна;

·        операції з цінними паперами.

У практиці своєї роботи використовую інноваційні технології: технологію «Створення ситуації успіху», інтерактивні та інформаційно-комунікаційні технології, технологію інтенсифікації навчання на основі опорних схем і знакових моделей, технологію формування та розвитку творчої особистості. Для досягнення поставленої мети обираю найбільш ефективні методи навчання: проблемний та продуктивний методи, дослідницький та частково-пошуковий, метод стимулювання та мотивації учіння.

В роботі над проблемою формування математичних компетентностей я не обмежуюся тільки уроками. Уже 7 років я є керівником секції з написання учнями робіт МАН. Досвід показує, що учням цікавіше писати роботу тема якої пов’язана з життям, висвітлює міжпредметні зв’язки. Тому при виборі тематики наукових робіт віддаю перевагу секції прикладної математики (Додаток Д). Проте у 2017 році спільно з учнем 11 класу Луциком О. під час написання роботи «Система тестування учнівських знань S.T.ALEX V1.0.» (Додаток Е) на конкурс-захист МАН ми розробили тестуючу програму за допомогою якої можна створювати тести для оцінювання знань з математики та інших дисциплін. Програма пройшла апробацію в Гуменецькому НВК і отримала схвальні відгуки вчителів та учнів.